Рентгенологічно важко від пневмонії першу стадію. Бронхопневмонія: клінічна та рентгенологічна картини

Рентгенодіагностика
Пневмонії в дітей віком, особливо раннього віку, діагностуються переважно методом рентгенографії (рис. 11, 12 і 13).

Прямою рентгенологічною ознакою дрібновогнищевої пневмонії, що спостерігається у дітей раннього віку, служить поява в легких осередкових затемнень, переважно в нижніх відділах, що пояснюється наявністю в них великої кількості сегментів та їх проекційним злиттям на задній передній рентгенограмі (у зв'язку з чим на одиницю площі вогнищ). Проекція їх на діафрагму надає її контуру нечіткості. Вогнищеві тіні, що відповідають ураженню ацинусів і часточок, мають головним чином групове розташування, характеризуються невизначеною формою та різною величиною, що не перевищує 1-2 мм. Щільність осередкових тіней не однакова і визначається термінами виникнення та глибиною їх залягання. Кровонаповнення судин малого кола призводить до розширення їх тіней та появи дрібних судинних гілочок у плащі легені. Відповідно розширюються і кореневі судини, хоча контури залишаються чіткими. Ступінь збільшення та ущільнення лімфатичних вузлів виявляється недостатнім для рентгенологічного їх зображення. Після ліквідації осередкових тіней (на 8-10-й день від початку захворювання) посилення судинного малюнка зберігається ще 5-7 днів. При несприятливому перебігу дрібновогнищева пневмонія може перейти в зливну за типом псевдолобарної. Обширність ущільнення і високий рівень щільності перекривають структуру легеневого малюнка і кореня. Пневмонія, що протікає з токсикозом, часто супроводжується загальним здуттям легень. У цьому випадку зображення осередкових тіней і дрібних судин зникає і структура легенів виявляється збідненою. Цим можна пояснити неадекватність клінічної та рентгенологічної картин. Однак при встановленій клінічно пневмонії дана рентгенологічна картина повинна оцінюватися як вторинна ознака. Участь дистальних відділів бронхіального дерева при пневмонії у дітей виявляється у порушенні бронхіальної прохідності і, отже, вентиляції різних за обсягом ділянок легені. При повній обтурації бронха виникають ателектази, що мають однорідну щільність та чіткі увігнуті контури. Величина залежить від діаметра обтурированного бронха. Утворення клапанного механізму в бронсі призводить до локалізованого здуття. На рентгенограмі утворюються дрібні ділянки підвищеної прозорості, обмежені фестончастими контурами з тонкими лінійними перегородками всередині. Ця форма обумовлена ​​здуттям 2-3 сусідніх часточок та його міжлобулярними перегородками. Описані ознаки відносяться до вторинних, що супроводжують пневмонію, але якщо вони виявляються при клінічному одужанні, є свідченням незавершеного запального процесу в бронхах.

Аспіраційна та грибкова пневмонія мають таку ж рентгенологічну картину, і диференціальна діагностика здійснюється на основі клініко-рентгенологічних даних.

Рентгенологічна діагностика гострих інтерстиціальних пневмоній ґрунтується на появі перилобулярних та перибронхіально-васкулярних ущільнень у вигляді сітчастого малюнка та нерівномірного розширення судинно-бронхіального пучка. Поразка інтерстиціальної тканини завжди супроводжується прикореневою інфільтрацією, за якої зникає структура кореня.

Особливого значення надають рентгенодіагностиці стафілококової пневмонії, так як зміни, що спостерігаються в легенях, патогномонічні. При первинній стафілококовій пневмонії ураження має односторонній характер у вигляді моно- або полісегментарного ущільнення. На 2-5-й день у ущільнених ділянках виникають сухі, повітряні або некротичні булли, що містять як повітря, а й рідина. Їх кількість і розміри схильні до швидкої мінливості, що дозволяє їх диференціювати з подібними утвореннями іншої етіології. Часте залучення плеври протікає у вигляді фібринозно-гнійного плевриту або осумкованого піопневмотораксу. Множинні осумкування в плеврі набувають виняткову подібність із легеневими буллами, що іноді ускладнює визначення їхньої анатомічної приналежності.

Найбільш складним виявляється розпізнавання хронічної пневмонії I-II стадії класифікації С. П. Борисова. У ранніх стадіях захворювання з'являється деформація дрібних розгалужень судинно-бронхіального пучка, що виражається в чергуванні розширень і звужень, появі світлих смужок, що відображають ущільнені стінки бронхів, і лобулярних здуття, що стійко зберігаються. У міру почастішання загострень з'являються ділянки грубого інтерстиціального малюнка, посилюється розвиток фіброзної тканини, що призводить до деформації кореня. Бронхографія дозволяє судити про функціональні порушення та ступінь пошкодження бронхів.

Рентгенодіагностика крупозних або фокальних пневмоній у дошкільному та шкільному віці полегшується типовою картиною однорідного ущільнення величиною від субсегменту до пайової поразки із залученням плеври на ураженій ділянці. При ліквідації пневмонії в останню чергу зникає перистисуральне ущільнення. На ділянці після зникнення пневмонічного ущільнення протягом 5-10 днів зберігається змінений судинний малюнок та смужка ущільненої плеври.

Рис. 11. Стафілококова пневмонія. Полісегментарне ущільнення лівої нижньої частки з утворенням великої некротичної булли. Вище ущільненої міждольової плеври видно суху буллу менших розмірів, оточену запальним валом. У правій легені виражено посилення інтерстиціального малюнка (дитина віком 24 днів).
Рис. 12. Двостороння гостра інтерстиціальна пневмонія. Прилобулярні та перибронховаскулярні ущільнення у поєднанні з прикореневою інфільтрацією ускладнюють легеневий малюнок. Двоконтурність серединної тіні, ділянки підвищеної прозорості свідчать про здуття легень (дитина 4 міс.).
Рис. 13. Двостороння дрібновогнищева пневмонія. Вогнищеві тіні мають різну величину та щільність. Судинні тіні широкі. Зліва в прикореневій зоні - лобулярні здуття (дитина 11,5 міс.)

Детально висвітлено сучасні можливості його медикаментозного лікування з позицій доказової медицини, що включають застосування методів актуальної терапії, засобів базисного лікування, варіанти пульс-терапії, а також можливості інтенсифікації лікування з використанням біологічних агентів.

1 835 Р




У книзі аналізуються сучасні можливості нейровізуалізаційних методів дослідження (позитронно-емісійної та функціональної магнітно-резонансної томографії, воксельної морфометрії, дифузійно-тензорної візуалізації та магнітно-резонансної спектроскопії) у діагностиці депресивних розладів. Розглянуто питання контролю за ефективністю лікування депресій, патогенетичні аспекти феномену фармакорезистентності.

1 490 Р




Настільний атлас ботулінотерапевта. Ультразвуковий контроль ін'єкцій ботулінічного токсину: навчальний посібник для неврологів, нейрохірургів, реабілітологів, фахівців у галузі розладів рухів та ботулінотерапії

2 630 Р




Особливий акцент зроблено на розборі логіки послідовного аналізу та застосування додаткових УЗ-методик (режимів ЦДК, ЕД, 3D, еластографії та еластометрії) на додаток до стандартного сірошкального дослідження тканин молочних залоз. Обґрунтовується необхідність мультипараметричного підходу до ультразвукової оцінки стану залоз. Показано застосування системи BI-RADS у заключно-резюмуючій оцінці ризиків злоякісності новоутворень молочної залози.

3 190 Р




У поданому документі є багато конкретних положень, що мають велике значення як для розвитку променевої діагностики раку передміхурової залози, так і для практичної роботи лікаря МРТ. Крім самої системи стратифікації пацієнтів за ступенем ймовірності наявності клінічно значущого раку простати у посібнику є багато конкретних рекомендацій щодо технічних аспектів сканування, інтерпретації отриманих зображень, порядку протоколювання результатів. Наприкінці документа представлений словник основних термінів, що використовуються у системі PI-RADS.

1 490 Р




У роботі викладено методику обстеження, нормальну анатомію та семіотику змін крижово-клубових суглобів та хребетного стовпа за даними рентгенографії, КТ та МРТ у хворих на анкілозуючий спондиліт. Подано критерії оцінки стадій сакроіліїту за даними рентгенографії та КТ. Проведено різницю між достовірним і ймовірним сакроіліїтом за даними рентгенологічних методів дослідження.

1 990 Р




Солідна праця, створена на основі великого досвіду та глибоких знань авторів у галузі МРТ-діагностики, в якому використано оригінальний спосіб подачі матеріалу. Магнітно-резонансні томограми отримані на МР-томограф з індукцією магнітного поля 3 Тл і відрізняються чіткістю і високим ступенем деталізації. Всі томограми супроводжуються напівсхематичними кольоровими ілюстраціями, виконаними особисто авторами, з кодуванням кольорів анатомічних структур, а внизу кожної сторінки дається схема, що вказує напрям і бік тіла. Ілюстрації суворо вписуються у певну концепцію, відбивають лише аналізовані кістково-м'язові структури, значно полегшують користування атласом і, безумовно, є його гідністю.

3 490 Р




У цих методичних рекомендаціях узагальнено наукові дані та особистий професійний досвід організації рентгенівської служби, описано методи променевої діагностики. Висвітлюються методи дослідження органів та систем людини з нормальною анатомією, ембріогенезом, рентгеноанатомією, а також рентгеносеміотика різних патологічних станів у дорослих та дітей.

1 690 Р




Наведено опис новітньої ангіохірургічної технології лікування найчастішого урологічного захворювання – аденоми та раку передміхурової залози методом рентгенендоваскулярної емболізації простатичних артерій.

990 Р




Особливістю даного навчального посібника є всебічний розгляд рентгенологічної картини захворювань та патологічних станів стравоходу у контексті їх структурних основ – патоморфологічного субстрату діагностичної картини.

1 990 Р




У книзі представлені основні існуючі в даний час методи доопераційної та інтраопераційної візуалізації навколощитовидних залоз, вказуються переваги та недоліки кожного з них, аналізуються причини можливих помилок під час інтерпретації результатів проведеного дослідження. Певне місце приділяється і клінічним ознакам гіперпаратиреозу.

1 790 Р




Розглянуто методи оперативної техніки та мініінвазивних технологій хірургії печінки на основі досягнень сучасних зарубіжних та вітчизняних фахівців. Більшість питань, що висвітлюються, зачіпає онкологічні аспекти лікування пацієнтів з пухлинними ураженнями печінки. Детально викладено принципи та етапи виконання відкритих та лапароскопічних резекцій, представлені найбільш актуальні питання трансплантації печінки, докладно висвітлено етапи та технічні прийоми малоінвазивних втручань.

3 590 Р




Викладено теоретичні основи та практичні підходи до діагностики та лікування рідкісних дифузних паренхіматозних захворювань легень. Видання містить понад 630 малюнків – мікрофотографій гістологічних препаратів, КТ-зрізів; зображень, одержаних при конфокальній лазерній ендомікроскопії дистальних дихальних шляхів (альвеоскопії).

2 790 Р




1 690 Р




КТ має переваги і має використовуватися як первинний метод у кількох ситуаціях: у пацієнтів з відділень інтенсивної терапії (короткий час дослідження, більше можливості моніторування), у тяжких, ослаблених пацієнтів (короткий час дослідження, менше виражені артефакти від рухів), у пацієнтів із підозрюваною , деструкцією кісток та кістковими ерозіями

4 790 Р




Даний посібник з спіральної та багатошарової комп'ютерної томографії, в якому містяться докладні відомості з КТ-анатомії, необхідні для правильної діагностичної оцінки зображень, освітлені нові або покращені додатки КТ, такі як кардіальна КТ та КТ-ангіографія.

3 890 Р




Містить опис лікарських препаратів російського фармринку та розділ "Парафармацевтика", який включає БАД, медичні вироби, лікувальне харчування та лікувальну косметику. Інформаційні сторінки фірм-виробників містять контактну інформацію, список препаратів, їхню класифікацію та іншу інформацію.

2 399 Р

1 399 Р




Ця книга виявиться корисною не лише рентгенологам та студентам-медикам, а й лікарям інших спеціальностей. Він не замінює стандартні підручники, а створено як практичне довідкове керівництво для короткого огляду різної патології.

2 099 Р




У керівництві висвітлюються проблеми діагностики та лікування практично всіх захворювань та пошкоджень плечового суглоба та надпліччя. Книга призначена для лікарів ортопедів-травматологів, хірургів, ревматологів, а також спеціалістів променевої діагностики.

2 290 Р




У ваших руках книга, що дає відповіді на питання, з якими стикаються медичні працівники, коли прагнуть проводити скрупульозні, раціональні та ефективні медичні консультації.

2 390 Р




Міститься понад 1000 рентгенограм та ілюстрацій із докладними коментарями, акцентованими на основних ознаках захворювання. Є визнаними вичерпним виданням, яке представляє професійну інформацію радіологам.

4 475 Р




Короткі, але вичерпні описи захворювань органів сечостатевої системи, супроводжуються серіями ретельно підібраних зображень (більше 1600), що дозволяють познайомитися як із характерними ознаками, так і з «підводним камінням» сучасної візуалізації в урології.

4 490 Р




Методи обстеження молочних залоз: самообстеження, анкетування, електроімпедансна томомаммографія, радіотермометрія, а також традиційні методи клінічного обстеження. Розглядаються особливості бездозових радіологічних цифрових технологій – ультразвукової комп'ютерної томографії (УЗКТ), магнітно-резонансної (МРТ), лазерної томомамографії.

1 190 Р




Короткий посібник із ключових питань діагностики захворювань внутрішніх органів. Усі розділи представлені як наочного матеріалу – коротких структурних логічних схем (алгоритмів). Зміст книги підпорядкований єдиній схемі, що значно полегшує можливості оперативної роботи з книгою та швидкий пошук симптому чи синдрому.

539 Р




Детально показана різноманітна променева семіотика при апостематозному пієлонефриті, карбункулі та абсцесі нирки, а також представлені різні сучасні методи лікування з динамікою запальних змін у паренхімі нирки.

1 190 Р




Ахалазії глотково-стравохідного переходу (верхнього стравохідного сфінктера). Подано хірургічну анатомію глотково-стравохідного переходу, фізіологію та патологію акта ковтання, види дисфагій, їх диференціальну діагностику.

1 190 Р




Обґрунтовано ефективність консервативного медикаментозного лікування та можливість використання екстракорпоральної ударно-хвильової терапії. Описано традиційні хірургічні операції, а також альтернативні мікрохірургічні та рентгенендоваскулярні втручання.

1 390 Р




Викладено основні підходи до рентгенодіагностики захворювань легень у новонароджених дітей, представлено розвиток та нормальну анатомію легень, методику рентгенологічного дослідження, розібрано особливості інтерпретації рентгенівських зображень грудної клітини та рентгеносеміотика захворювань легень у найменших пацієнтів. Книга містить понад 200 ілюстрацій - малюнків та рентгенограм органів грудної клітки та черевної порожнини.

2 190 Р




Кожна глава керівництва тепер включає докладний перелік прогностичних чинників, розбитих на групи необхідні визначення стадії, рекомендованих до застосування у клінічної практиці і перспективних. Запропоновано критерії оцінки статистичних моделей та передикторних шкал. При деяких локалізаціях пухлин, включаючи простату, молочну залозу, рак товстої кишки, на підставі цих критеріїв відібрано предикторні моделі для клінічного застосування. Представлено 12 нових систем стадування, включаючи ВПЛ-асоційований рак ротоглотки, пухлини кісток, саркоми м'яких тканин різних локалізацій.

2 990 Р




Сучасний компактний формат викладу складного матеріалу, що включає особливості візуалізації, протоколи досліджень, розділи патології та клінічних проявів. Короткі, але вичерпні описи захворювань органів сечостатевої системи, супроводжуються серіями ретельно підібраних зображень (більше 1600), що дозволяють познайомитися як із характерними ознаками, так і з «підводним камінням» сучасної візуалізації в урології.

4 299 Р




Докладно описані новоутворення легких, дихальних шляхів, середостіння (у тому числі тимусу та стравоходу), серця, великих судин, плеври та грудної стінки. На особливу увагу заслуговують розділи, присвячені докладному огляду всіх форм раку легень та лімфом органів грудної клітки, а також оцінці поширеності злоякісних пухлин та ефективності терапії.

4 390 Р




Всеосяжний посібник з променевої діагностики захворювань стравоходу, шлунка, кишечника та брижі, включаючи вроджені аномалії, функціональні розлади, судинні захворювання, доброякісні та злоякісні пухлини та запальні стани.

3 990 Р




Понад 600 малюнків. Кожен малюнок точно відображає анатомію та розташування найважливіших структур, дозволяючи читачеві швидко оцінити можливий ступінь поширення злоякісного новоутворення.

2 499 Р




Класифікації пухлин стравоходу та стравохідно-шлункового переходу, шлунка, легкого, червоподібного відростка, жовчних шляхів, шкіри та передміхурової залози. Наводяться також кілька нових класифікацій для стадування злоякісної меланоми слизових органів верхніх відділів дихальних шляхів та травного тракту, стромальних пухлин шлунково-кишкового тракту, карциноїду шлунка, тонкої кишки та товстої кишки, холангіокарциноми. наднирника.

2 599 Р




УЗД, ехогістерографії, МСКТ, МРТ, ПЕТ/КТ. Піхва та вульва. Анатомія піхви та вульви. Вроджені порушення. Атрезія піхви. Зарощена незаймана плева. Перегородка піхви. Доброякісні новоутворення. Лейоміома піхви. Гемангіома вульви. Парагангліома піхви. Злоякісні новоутворення. Рак піхви. Лейоміосаркома піхви.

4 290 Р




Таз. Ультразвукове дослідження: технологія та анатомія. Гістеросальпінгографія. Інфузійна соногістерографія. Комп'ютерна томографія: технологія дослідження та анатомія. Магнітно-резонансна томографія: технологія дослідження та анатомія. Позитронно-емісійна томографія/комп'ютерна томографія: технологія дослідження та особливості візуалізації

4 290 Р




Класифікація злоякісних пухлин – сучасні міжнародні стандарти опису та визначення стадій злоякісних пухлин. Містить оновлені органоспецифічні класифікації для стадування, визначення прогнозу та лікування злоякісних пухлин. У керівництві, структурованому за анатомічними областями, наведено класифікації для карцином голови та шиї, щитовидної залози, стравоходу, шлунка, анального каналу, легені, плеври, шкіри, яєчника, передміхурової залози, статевого члена та кори надниркових залоз, а також нейроендокринних пухлин та м'яких тканин.

1 790 Р




Книга призначена як для лікарів-початківців ультразвукової діагностики, так і для фахівців зі стажем. Описано технологію ультразвукової мамографії у диференціальній діагностиці запальних захворювань, доброякісних та злоякісних новоутворень, у тому числі із застосуванням ехоконтрастних препаратів, визначено шляхи інтеграції результатів ультразвукових досліджень з міжнародною системою BI-RADS.

2 290 Р




Докладно викладено питання будови та топографії органів травної системи. Необхідні терміни наведені відповідно до Міжнародної анатомічної номенклатури (2003). Особливу увагу приділено тим аспектам морфології органів травної системи, які необхідні подальшого успішного освоєння клінічних дисциплін.

727 Р




Унікальний матеріал з ендоскопічної діагностики та хірургічного лікування назальної ліквореї, представлені прикладні аспекти анатомії порожнини носа та приносових пазух, фізіології системи освіти та циркуляції цереброспінальної рідини. У доступній формі описані особливості хірургічного лікування різних за своїм походженням форм захворювання

1 310 Р




519 Р




Подано відомості про клінічне застосування методу та його діагностичні можливості. Велику увагу приділено ендосонографічної семіотики захворювань стравоходу, середостіння, трахеобронхіального дерева, шлунка, жовчовивідних шляхів, підшлункової залози, тонкої та товстої кишки в нормі та при різних захворюваннях.

3 200 Р




Може бути корисною для діагностики протипоказань до лікування методами мануальної медицини, для порівняння змін у хребті до і після проведення лікування. Системна модель дозволяє цілеспрямовано лікувати хворого методами мануальної медицини разом із лікарями інших спеціальностей.

1 600 Р




Керівництво містить сучасну та актуальну інформацію про діагностику та лікування основних захворювань молочної залози. У ньому розглянуто основні аспекти мамології. Керівництво, що відображає узгоджену позицію щодо актуальних питань сучасної діагностики та терапії захворювань молочних залоз.

3 199 Р




Сучасні уявлення про магнітно-резонансну томографію печінки. На початку книги коротко викладено основи методу, описано основні імпульсні послідовності, які застосовуються при дослідженні печінки, принципи контрастування органу як традиційними, так і гепатоспецифічними контрастними засобами. Кожен розділ, присвячений окремим захворюванням та патологічним станам печінки, завершується серією типових зображень, розміщених відповідно до запропонованого протоколу дослідження.

2 940 Р




УЗД, МРТ, ПЕТ/КТ. Матка. Введення та огляд анатомії матки. Вікові зміни. Атрофія ендометрію. Вроджені порушення. Аномалії розвитку мюллерових проток. Гіпоплазія/агенезія матки. Однорога матка. Подвоєна матка (uterus didelphys). Дворога матка. Внутрішньоматкова перегородка. Сідлоподібна матка. Аномалії розвитку матки, пов'язані з впливом діетилстильбестролу. Вроджені кісти матки. Запалення/інфекції

3 390 Р




Детальний опис категорій, що привласнюються в результаті комплексного променевого дослідження, спростить запровадження класифікації в рутинну практику фахівців, які оцінюють стан молочних залоз.

2 099 Р




Викладено термінологію та класифікацію дегенеративних захворювань хребта. Описано променеву семіотику дегенеративних захворювань хребта, в якій представлені дані традиційної рентгенографії, КТ та МРТ.

1 276 Р




У навчальному посібнику детально описано анатомію стравоходу та методику рентгенологічного дослідження, розглянуто питання рентгенодіагностики захворювань та патологічних станів стравоходу. Включено практично всі відомі форми патологічних змін стравоходу: від гастроезофагеальної рефлюксної хвороби та раку стравоходу до езофагопатій при різних позастравохідних захворюваннях.

1 890 Р




Чинники ризику розвитку раку ендометрію. Діагностика раку тіла матки. Скринінг раку ендометрію. Здухвинно-тазова лімфодисекція. Променева та лікарська терапія раку тіла матки. Ад'ювантна терапія раку тіла матки.

1 499 Р




У посібнику викладено рекомендації щодо проведення комп'ютерно-томографічної коронарографії при ішемічній хворобі серця. Розглянуто показання до дослідження, особливості виконання методики та аналіз результатів. Описано КТ-семіотіку атеросклеротичного ураження коронарних артерій.

820 Р




У керівництві представлена ​​нормальна анатомія головного мозку та хребта за даними МРТ- та КТ-досліджень. МРТ-зображення головного мозку відображені у трьох взаємно перпендикулярних площинах.

1 879 Р




Докладно розглядаються особливості виконання МРТ серця в дітей віком різних вікових груп. Наведено МР-томограми нормальної анатомії серця та середостіння у немовлят. Атлас клінічного застосування магнітно- резонансної томографії для діагностики анатомії вроджених вад серця у дітей.

1 484 Р




Книга є практичним посібником з діагностики та лікування доброякісних пухлин та пухлиноподібних захворювань кісток у дітей. У ній представлені докладні клініко-рентгеноморфологічні характеристики доброякісних пухлин та пухлинних захворювань кісток у дітей.

3 500 Р




Викладено нормальну променеву анатомію ліктьового суглоба за даними рентгенологічного дослідження, КТ та МРТ. Опис променевої семіотики захворювань, що найбільш часто зустрічаються, і пошкоджень ліктьового суглоба, в яких представлені дані рентгенологічного дослідження, КТ і МРТ. Даються рекомендації щодо тактики променевого дослідження, наводиться диференціальна діагностика.

1 250 Р




Викладено нормальну променеву анатомію тазостегнового суглоба за даними рентгенологічного дослідження, КТ та МРТ. Книга присвячена опису променевої семіотики захворювань, що найчастіше зустрічаються, і пошкоджень тазостегнового суглоба. Даються рекомендації щодо тактики променевого дослідження, наводиться диференціальна діагностика. Розглядаються питання етіології, патогенезу, морфології та клінічні прояви захворювань та пошкоджень.

1 340 Р




Променева анатомія гомілковостопного суглоба та стопи за даними рентгенологічного дослідження, КТ та МРТ. Променева семіотика ушкоджень гомілковостопного суглоба і стопи, що найбільш часто зустрічаються, в якій представлені дані рентгенологічного дослідження, КТ і МРТ. Даються рекомендації щодо тактики променевого дослідження, наводиться диференціальна діагностика.

1 340 Р




Променева семіотика захворювань гомілковостопного суглоба і стопи, що найчастіше зустрічаються, в ньому представлені дані рентгенологічного дослідження, КТ і МРТ. Даються рекомендації щодо тактики променевого дослідження, наводиться диференціальна діагностика. Розглядаються питання етіології, патогенезу, морфології та клінічні прояви захворювань.

1 240 Р




У керівництві викладено нормальну променеву анатомію плечового суглоба за даними рентгенологічного дослідження, КТ, МРТ та УЗД. Променева семіотика захворювань і пошкоджень плечового суглоба, що найчастіше зустрічаються. Вони представлені дані рентгенологічних досліджень, КТ, МРТ і УЗД. Даються рекомендації щодо тактики променевого дослідження, наводиться диференціальна діагностика.

1 492 Р




У керівництві викладено нормальну променеву анатомію колінного суглоба за даними рентгенологічного дослідження, КТ та МРТ. Променева семіотика ушкоджень колінного суглоба, що найбільш часто зустрічаються, в якій представлені дані рентгенологічного дослідження, КТ і МРТ. Даються рекомендації щодо тактики променевого дослідження, наводиться диференціальна діагностика.

1 325 Р




Променева семіотики найчастіше зустрічаються захворювань колінного суглоба. Наведено дані рентгенологічного дослідження, КТ та МРТ. Рекомендації щодо тактики променевого дослідження, наводиться диференціальна діагностика. Розглядаються питання етіології, патогенезу, морфології та клінічні прояви захворювань.

1 240 Р




Розглянуто питання нормальної та ультразвукової анатомії молочних залоз на різних етапах життя жінки. Представлені не лише основні розділи ультразвукової мамографії (анатомія, доброякісні та злоякісні пухлини, запальні захворювання молочних залоз).

3 590 Р




Понад 1000 малюнків, діагностичних схем, високоякісних рентгенограм, комп'ютерних томограм та ультразвукових зображень.

3 450 Р




Тести призначені щодо сертифікаційного іспиту на присвоєння звання лікаря-рентгенолога. Вони також можуть бути використані для атестаційних іспитів на присвоєння кваліфікаційної категорії.

850 Р




Наведено стандартні укладання та різні варіанти, що часто зустрічаються у практиці лікаря-рентгенолога та рентгенлаборанта. Оригінальна структура атласу, що включає рентгенівський знімок і пояснюючі схеми-малюнки, значно полегшує розуміння матеріалу, що викладається. Цій же меті сприяє додаткове використання другого кольору.

1 420 Р




Загальні питання фізіологічної перебудови кісток у різних віках, показано як змінюються ці процеси у разі виникнення кістково-туберкульозного запалення, а, головне, як змінюються кістки при затиханні та повної ліквідації кістково-суглобового специфічного запалення.




Огляд найважливіших захворювань та патологічних станів з коротким описом їх етіології, патогенезу та клінічних проявів, тактики лікування та прогнозу. У кожному розділі детально представлені візуалізаційні методи інструментальної діагностики (рентгенівське дослідження, УЗД, КТ, МРТ тощо)

2 190 Р




У кожному розділі докладно представлені візуалізаційні методи інструментальної діагностики (рентгенівське дослідження, УЗД, КТ, МРТ тощо), необхідні проекції та режими для діагностики тієї чи іншої патології легень та середостіння, серцево-судинної системи, шиї, шлунково-кишкового тракту , сечостатевого тракту, скелетно-м'язової системи, центральної нервової системи

1 990 Р




У кожному розділі докладно представлені візуалізаційні методи інструментальної діагностики (рентгенівське дослідження, УЗД, КТ, МРТ) головного мозку, хребетного каналу, грудної клітки, артеріовенозна фістула твердої оболонки спинного мозку, черевної порожнини, нирки, кінцівки.

1 730 Р




1 900 Р




Подано технічні аспекти окремих методів візуалізації. Методи діагностики найважливіших захворювань серця та магістральних судин.

3 440 Р




Присвячено опису променевої семіотики різних змін хребта та спинного мозку, що виникають при травмах, де представлені дані традиційної рентгенографії, КТ та МРТ. Даються рекомендації щодо тактики променевого дослідження, наводиться диференціальна діагностика. Розглядаються питання етіології, патогенезу, морфології та клінічні прояви захворювань.

1 130 Р




У кожному розділі докладно представлені візуалізаційні методи інструментальної діагностики (рентгенівське дослідження, УЗД, КТ, МРТ тощо), необхідні проекції та режими для діагностики тієї чи іншої патології, радіологічні симптоми, диференціальна діагностика.

1 970 Р




Атлас ілюстрований фоторепродукціями з рентгенограмами в типових проекціях. Містить відомості з нормальної та топографічної анатомії, ілюстровані схемами та супроводжуються описом рентгенівських укладок.

3 750 Р




Подано нормальні значення при рентгенологічних дослідженнях, систематизується підхід лікаря до аналізу рентгенівських знімків, пропонуються шаблони висновків. Книга чітко структурована, має ілюстрації з позначенням основних вимірювань, необхідних для винесення правильного висновку та постановки діагнозу.

Комп'ютерна томографія та рентгенодіагностика захворювань черевної порожнини (відповіді на питання для самоконтролю). Випуск 1




У цій книзі представлені типові клінічні ситуації, аналізовані нами під час роботи в Інституті хірургії ім. А.В. Вишневського. Всі вони з нашої звичайної практичної роботи. Представлений матеріал охоплює хірургічні захворювання органів черевної порожнини та заочеревинного простору поза гострими або невідкладними станами.

990 Р




Сучасні дані про анатомію та рентгенологічну картину аномалій розвитку хребта та основи черепа. Висвітлено сучасні класифікації, рентгенологічна картина та клінічні прояви аномалій розвитку хребта та основи черепа, доступні для рутинного рентгенологічного дослідження.

740 Р




Видання, присвячене ультразвуковій оцінці низки діагностично значущих нейровізуалізаційних феноменів при основних екстрапірамідних захворюваннях: ідіопатичному та атиповому паркінсонізмі, есенціальному треморі, дистонії, спадкових нейродегенераціях, що виявляються руховими розладами.

1 940 Р




Наведено нормальну рентгенологічну анатомію, необхідну для тлумачення загальноприйнятої рентгенографії.

1 460 Р




Відображає можливості методів у діагностиці ЧМТ, судинних захворювань та пухлин головного мозку. Описана КТ- та МРТ-семіотика цих захворювань, показані переваги та недоліки методів у діагностиці аналізованої патології. Подано основи диференціальної діагностики. Книга містить понад 150 ілюстрацій.

2 090 Р




У кожному розділі докладно представлені візуалізаційні методи інструментальної діагностики (рентгенівське дослідження, УЗД, КТ, МРТ тощо), необхідні проекції та режими для діагностики тієї чи іншої патології, радіологічні симптоми, диференціальна діагностика.

1 800 Р




Викладено променеві методи дослідження із застосуванням УЗД, рентгеноскопії шлунка та дванадцятипалої кишки, інструментальні методи дослідження із застосуванням гастродуоденоскопії та гістологічним дослідженням матеріалу. Представлена ​​клініко-променева характеристика шлунка та дванадцятипалої кишки у хворих на гастрит, гастродуоденіт, дуоденіт, виразкову хворобу в процесі лікування.




Нормальна променева анатомія гортані представлені основні клінічні прояви, рентгенологічні та ультразвукові симптоми злоякісного ураження даної області. Описано ключові помилки в інтерпретації зображень та діагностичній тактиці, що виникають у практичних лікарів, які використовують різні променеві методи для диференціальної діагностики неопластичних процесів гортані.

950 Р




Розглянуто нормальну рентгеноанатомію, етапи розвитку та формування скелета, найчастіші варіанти норми, перелік та систематизацію найпоширеніших джерел помилок при інтерпретації рентгенограм.

1 250 Р




у практичному аспекті викладено питання ультразвукової діагностики плевральних випотів

1 390 Р

Рентгенодіагностика госпітальних пневмоній

І.Є. Тюрін

Госпітальна пневмонія (ГП) є запальним процесом у нижніх дихальних шляхах і легеневої тканини, що виник в умовах стаціонару через 48 і більше годин після госпіталізації.

Істинна частота виникнення ГП невідома, що зумовлено труднощами їхньої прижиттєвої діагностики, відмінностями в інтерпретації та класифікації клінічних даних, неможливістю проведення аутопсії у всіх померлих у стаціонарі пацієнтів. Приблизні оцінки показують, що ДП розвивається у 0,5-5,0% пацієнтів стаціонарів, а відділеннях інтенсивної терапії (ОИТ) - у 15-20%. Летальність при ДП досягає 20-50%.

Діагностика ДП пов'язані з об'єктивними труднощами. Розвиток пневмонії можна припускати у будь-якого пацієнта при підвищенні температури тіла або появі респіраторних скарг, що є підставою для проведення рентгенографії легень та аналізу мокротиння. Зміни, що виявляються на рентгенограмах, в легеневій тканині можуть бути прямо або опосередковано обумовлені пневмонією. Діагностичними критеріями ДП є:

1) поява свіжих осередково-інфільтративних змін у легенях на рентгенограмах;

2) наявність не менше двох ознак:

Гарячка >39,3°З;

Бронхіальна гіперсекреція;

Ра02/РЮ2*<240 мм рт. ст.;

3) наявність не менше двох ознак:

Тахіпное, крепітація/вологі хрипи, бронхіальне дихання або кашель;

Лейкопенія (<4,0 х 109/л) или лейкоцитоз (>12,0 х х 109/л) з паличкоядерним зсувом (>10%);

Поява гнійного мокротиння/бронхіального секрету (при мікроскопії зі збільшенням х100 виявляється >25 поліморфно-ядерних лейкоцитів у полі зору).

Наведені критерії який завжди ефективні. З одного боку, лихоманка, гіперсекреція мокротиння та ін-фільтративні зміни в легенях можуть бути не пов'язані з розвитком пневмонії. З іншого боку, ГП може бути замаскована іншими клінічними симптомами, а ознаки пневмонії далеко не завжди виявляються при рентгенографії. Проте рентгенографія, а по-

Ігор Євгенович Тюрін – професор, зав. кафедрою променевої діагностики, променевої терапії та медичної фізики РМАПО.

* РаО2 - тиск кисню в артеріальній крові; РЮ2 - фракція кисню у газовій суміші, що вдихається.

Останні роки і комп'ютерна томографія (КТ) є важливими методами діагностики ДП.

Основні завдання рентгенологічного дослідження:

Виявлення пневмонічної інфільтрації, оцінка локалізації та поширеності патологічного процесу;

Диференціальна діагностика виявлених змін, максимальне звуження диференціально-діагностичного ряду причин, що викликають клінічні симптоми або рентгенографічні зміни, та (за можливості) визначення етіологічних факторів пневмонії;

визначення тактики подальшого обстеження, у тому числі показань до проведення інвазивних діагностичних процедур;

Оцінка динаміки запального процесу, виявлення ускладнень та залишкових змін після перенесеної пневмонії.

Ефективність вирішення кожного з цих завдань багато в чому залежить від конкретної клінічної ситуації, етіології та патогенезу запального процесу в легенях, вибраного методу променевого дослідження.

Методики рентгенологічного дослідження

Рентгенографія

Основним променевим методом діагностики пневмонії є рентгенографія. Виявлення на рентгенограмах нових інфільтративних чи осередкових змін при відповідних клінічних симптомах стає важливим аргументом на користь діагнозу пневмонії. Тому будь-яке клінічне припущення про можливу ГП є безумовним показанням до проведення рентгенологічного дослідження.

Якщо пацієнт із передбачуваною ГП може бути доставлений до рентгенівського кабінету, то дослідження проводиться на стаціонарному рентгенівському апараті. Оптимально проведення рентгенографії у вертикальному положенні тіла пацієнта (стоячи або сидячи) у двох взаємно перпендикулярних проекціях – передній прямій та правій бічній. Це дозволяє вивчити стан органів грудної порожнини у фізіологічних умовах при затриманому вдиху з адекватною фокусною відстанню.

Якщо стан хворого на ГП не дозволяє провести таке дослідження, рентгенографія виконується на столі рентгенівського апарату, у положенні хворого лежачи на спині. В результаті одержують рентгенограму у прямій задній проекції (рентгенівська трубка знаходиться над пацієнтом, а касета з плівкою – позаду хворого). Цей

знімок може бути доповнений рентгенографією в бічній проекції при горизонтальному ході рентгенівських променів -латерограмою (пацієнт, як і раніше, лежить на спині, рентгенівська трубка розташована збоку від грудної клітки, касета з плівкою притиснута до протилежного боку). Латерограми мають найважливіше значення в оцінці стану органів грудної порожнини у хворих у тяжкому стані, дозволяючи впевнено виявляти рідину в плевральних порожнинах, відрізняти ателектаз від пневмонічної інфільтрації, оцінювати розташування медичних пристроїв (трубок, дренажів, катетерів та ін.) усередині грудної порожнини.

Значно частіше пацієнти з ДП не можуть бути доставлені до рентгенівського кабінету через тяжкість стану, проведення штучної вентиляції легень (ШВЛ), інших медичних чи організаційних причин. У цьому випадку рентгенівське дослідження проводиться поза рентгенівським кабінетом, зазвичай в ВІТ. Рентгенографія виконується за допомогою пересувного рентгенівського апарату. Хворий розташовується в ліжку, лежачи на спині строго горизонтально (у положенні хворого сидячи діафрагма зміщується вгору і перекриває значну частину легеневих полів, приховуючи зміни задніх реберно-діафрагмальних синусах). Побоювання, що у горизонтальному положенні на спині частіше не виявляється рідина у плевральній порожнині, не відповідають дійсності. Касета підкладається під спину хворого, рентгенівська трубка розташовується з нього. При необхідності може бути виконана і латерограма грудей: хворий залишається в положенні на спині, трубка та касета з плівкою розташовуються з боків від нього.

Рентгенографія в палаті вимагає узгоджених дій рентгенолаборанта та персоналу ВІТ, а також має низку особливостей та обмежень. Більшість пересувних рентгенівських апаратів поступаються потужністю стаціонарним аналогам. Внаслідок цього рентгенографія виконується з більшою експозицією, що призводить до динамічної нерізкості від скорочень серця та пульсації великих судин. При дослідженні в положенні на спині серце і великі судини середостіння, розташовані поблизу передньої грудної стінки, опиняються на відстані від касети з плівкою, у зв'язку з чим виникає ефект геометричної нерізкості та проекційного збільшення. Це посилюється невеликою фокусною відстанню, оскільки розмістити рентгенівську трубку на висоті 150 см над пацієнтом практично неможливо. В результаті серединна тінь виявляється значно більшою, ніж на знімках у передній проекції, створюючи помилкове враження про патологію серця і перекриваючи значну частину легеневих полів. Слід враховувати відсутність кооперації у тяжких хворих (неможливість затримати дихання на вдиху в момент експозиції). Рекомендації щодо усунення цих недоліків наведено в деяких посібниках з рентгенодіагностики.

Комп'ютерна томографія

Останніми роками у діагностиці ДП дедалі ширше застосовується КТ. Дослідження виконують за стандартною

методикою, у положенні пацієнта на спині із заведеними за голову руками, на висоті спокійного затриманого вдиху. При тяжкому стані хворого дослідження можна проводити і з опущеними руками, проте це призводить до появи артефактів кісток кінцівок.

Винятково важливою є можливість проведення КТ у хворих, які перебувають на ШВЛ. Для цього кабінет КТ повинен бути оснащений підведенням кисню та закису азоту для здійснення ШВЛ під час діагностичної процедури. Сучасні КТ-установки зазвичай оснащені автоматичним шприцом, що дозволяє виконувати КТ-ангіографію, у тому числі пацієнтам у тяжкому стані. Ця можливість має вирішальне значення у диференціальній діагностиці пневмонії та інфарктів легень при тромбоемболії легеневої артерії (ТЕЛА).

Рентгенологічні ознаки ДП

Рентгеносеміотика ГП мало відрізняється від такої при позалікарняних пневмоніях. Запальний процес у легеневій тканині характеризують три основні типи ін-фільтративних змін: альвеолярний (плевропневмонія), осередковий (бронхопневмонія) та інтерстиціальний (інтерстиціальна пневмонія).

Альвеолярний тип інфільтрації характеризується появою безповітряної ділянки легеневої тканини однорідної структури, у зоні якого чітко видно повітряні просвіти бронхів – симптом “повітряної бронхографії” (рис. 1). Патологічний процес займає один або два сегменти, рідше поширюється на більшу частину частки і навіть сусідню частку. Ділянка інфільтрації широкою основою звернена до реберної, міждольової або діафрагмальної плеври, де його щільність найбільша. Межолева плевра увігнута у бік безповітряної ділянки, оскільки обсяг ураженої частки дещо зменшений за рахунок гіповентиляції. Зміни частіше локалізуються в задній або зовнішній частині частки легені і поступово зменшуються у напрямку до передніх або внутрішніх (прикореневих) її відділів.

Вогнищевий (бронхопневмонічний) тип інфільтрації характеризується наявністю в легких ділянках ущільнення неоднорідної структури, що складається з численних поліморфних, переважно великих центрилобулярних вогнищ з нечіткими контурами, що часто зливаються один з одним (рис. 2). Вогнища та невеликі інфільтрати розташовуються перибронхіально, перибронхіолярно, навколо дрібних внутрішньодолькових бронхів, просвіти яких можуть бути видно при КТ високої роздільної здатності. Зона інфільтрації поширюється на один або кілька сегментів, частку або кілька сусідніх часток легені. У зміненому ділянці видно просвіти сегментарних і дрібніших бронхів, їх різко потовщені стінки, судини з нечіткими контурами.

Третій тип інфільтрації характеризується появою в легкому однієї чи кількох ділянок інтерстиціальної інфільтрації на кшталт “матового скла” (рис. 3). На відміну від альвеолярної інфільтрації, на тлі ущільненої легеневої тканини видно не лише повітряні просвіти бронхів, але

Рис. 1. Стан після резекції правої молочної залози та хіміотерапії, госпітальна правостороння нижньодолева пневмонія, альвеолярний тип інфільтрації. На оглядовій рентгенограмі (а), аксіальному зрізі (б), реформаціях у прямій (в) та бічній (г) проекціях виявляється альвеолярна інфільтрація в 1Х-Х сегментах правої легені. У зоні ущільнення добре видно просвіти бронхів.

Рис. 2. В-клітинна лімфома, правобічна пневмонія, осередковий тип інфільтрації. На аксіальних зрізах (а, б) у середній та нижній частках правої легені видно множинні перибронхіальні вогнища інфільтрації.

Рис. 3. Лімфогранулематоз, двостороння пневмонія, інтерстиціальний тип інфільтрації. На оглядовій рентгенограмі (а) відзначаються зниження легкості правої легені, зникнення нормальних контурів серцевої тіні праворуч, розширення коренів легень. На аксіальному зрізі (б) виявляється інтерстиціальний тип інфільтрації (“матове скло”) у середній частці правої та нижній частці лівої легені.

Рис. 4. Лімфогранулематоз, лівостороння нижньодолева пневмонія. На рентгенограмі (а) визначаються розширення серединної тіні вправо за рахунок збільшення лімфатичних вузлів переднього середостіння, рідина у правій плевральній порожнині, розширення тіні серця. На аксіальному зрізі (б) виявляються рідина в правій плевральній порожнині і компресійний ателектаз нижньої частки правої легені, в якому видно повітряні просвіти бронхів. На реформаціях у прямій (в) та бічній (г) проекціях виявляється пневмонічна інфільтрація в нижній частині лівої легені.

та елементи легеневого малюнка - стінки бронхів, міждолькові та внутрішньодолькові перегородки та судини. Контури цих структур, як правило, нечіткі, розпливчасті.

Перевага КТ у діагностиці пневмоній полягає в більш ранньому виявленні інфільтративних змін у легеневій тканині, особливо при невеликому їх розмірі (осередки) або низькій щільності (матове скло). Тому діагностика дрібновогнищевих та інтерстиціальних ДП сьогодні багато в чому є прерогативою КТ (рис. 4).

Ще однією специфічною перевагою КТ служить виявлення симптому "1гее-1п-ЬіС" - "дерево, що розпускається". Він відображає розширення дрібних внутрішньодолькових бронхів при заповненні їх бронхіальним.

Рис. 5. Компресійний перелом L5, правобічна нижньодолева пневмонія. Симптом “1ге-1п-ЬісТ. У X сегменті правої легені, на відстані 2-3 мм від медіастинальної плеври визначаються множинні дрібні У-подібні і У-подібні структури - розширені, заповнені секретом внутрішньодолькові бронхи.

секретом (гноєм, казеозними масами чи іншим патологічним вмістом). Виявлення У-подібного або У-образного розширення дрібних бронхів є основним симптомом бронхогенного поширення процесу в легеневій тканині (в його основі найчастіше лежить пневмонія – рис. 5).

Оцінка даних рентгенологічного дослідження

Незважаючи на очевидні переваги КТ, нині першочерговим та часто єдиним методом променевого обстеження хворих на передбачувану ГП є рентгенографія легенів у палаті. Наведені вище недоліки рентгенографії за допомогою палатних рентгенівських апаратів мають важливі наслідки щодо виявлення змін у легенях, у тому числі і ДП.

Рентгенографія не є так само точною методикою для розпізнавання ГП, як у випадках позалікарняних пневмоній. Це зумовлено об'єктивними технологічними труднощами отримання якісного зображення органів грудної порожнини поза рентгенівським кабінетом та зміною фізіологічних умов при проведенні рентгенівського дослідження.

ДП нерідко виникає на тлі вже існуючих змін у грудній порожнині - ателектаза, плевриту, кардіогенного набряку легень або гострого респіраторного дистрес-синдрому (ОРДС). Розмежування цих процесів з пневмонією за даними рентгенографії важко і часто взагалі неможливе.

Відомо, що основною рентгенологічною ознакою будь-якої пневмонії, у тому числі госпітальної, є виникнення однієї або декількох ділянок ущільнення (синоніми: інфільтрація, зниження легкості, затінення) легеневої тканини. У хворих на позалікарняну пневмонію перше рентгенологічне дослідження зазвичай виконується через добу і більше після появи респіраторних скарг (після звернення їх до лікувального закладу). У хворих з передбачуваною ДП можлива інша ситуація: приводом для екстреної рентгенографії може бути поява лихоманки, респіраторних скарг, змін в аналізах крові. При цьому час між початком клінічних проявів та рентгенографією може обчислюватись годинами і навіть хвилинами. У літературі немає точних відомостей про те, як швидко пневмонічні інфільтрати стають видимими на рентгенограмах, проте загальновизнане існування прихованого періоду, тривалість якого від початку захворювання досягає 10-24 год. Це має важливе значення, наприклад, при розбіжності даних аутопсії та результатів рентгенографії, виконаної за кілька годин до смерті.

Особливої ​​обережності в інтерпретації даних рентгенографії необхідно дотримуватися у хворих з імунодефіцитом та нейтропенією. В одному з досліджень серед 175 пацієнтів з нейтропенією на фоні протиопухо-

лівої терапії було виявлено 70 епізодів пневмонії, діагностованої клінічно – без змін на рентгенограмах. У 27 із 70 пацієнтів інфільтрація була зареєстрована при наступній рентгенографії в динаміці. При цьому у 25 із 57 померлих пацієнтів ознаки пневмонії були виявлені лише при аутопсії.

Відстрочені зміни на рентгенограмах можуть виникати не тільки у пацієнтів з нейтропенією, але і при функціональних дефектах клітин гранулоцитарного паростка, що спостерігаються у хворих на цукровий діабет, алкоголізм, уремію. Суперечливі дані існують щодо того, як впливає на діагностику пневмонії недостатня гідратація. Так чи інакше, але інтерпретація даних рентгенологічного дослідження повинна враховувати ту обставину, що ГП може мати типових рентгенографічних ознак, особливо на початку захворювання. Допомога в діагностиці може надати КТ і особливо КТ високої роздільної здатності, яка дозволяє раніше і точніше виявляти мінімальні зміни в легеневій тканині.

Особливу складність представляє рентгенодіагностика ДП на фоні інших патологічних змін у грудній порожнині – попередніх або виникаючих одночасно з ДП. До таких процесів можна віднести набряк легенів. аспірацію крові та шлункового вмісту, інфаркт легені при ТЕЛА, ОРДС, ідіопатичний легеневий фіброз, ураження легеневої тканини при системних захворюваннях, плеврит та ателектаз. Всі ці захворювання можуть імітувати пневмонію або приховувати запальні зміни за проявами іншого патологічного процесу. Чим найпоширенішими є попередні зміни, тим менша ймовірність діагностики пневмонії при рентгенівському дослідженні. Певну допомогу і тут може надати КТ, особливо коли дане дослідження виявляє очевидні ознаки одного із захворювань (ТЕЛА та супутній інфаркт легені, плеврит за відсутності змін у легеневій тканині та ін.).

Особливо складно діагностувати ДП у хворих, які перебувають на ШВЛ. Виявлення пневмонії і натомість ОРДС залишається невирішеною проблемою. Зіставлення даних рентгенологічного дослідження, виконаного незадовго перед смертю, з даними аутопсії показало, що загальна точність рентгенівських симптомів не перевищує 68%. Єдиним предиктором пневмонії і натомість ОРДС із достовірністю понад 60% був симптом “повітряної бронхографії”. Найбільш специфічною, хоча й нечастою ознакою служить підкреслений контур міжчасткової плеври, до якого належить безповітряна ділянка легеневої тканини.

У цілому нині специфічність рентгенографії при діагностиці пневмонії і натомість ОРДС зазвичай перевищує 27-35% проти даними аутопсії та дослідження бронхіального секрету . Дослідження у 40 пацієнтів з клінічними симптомами пневмонії, що виникли в ВІТ, і виявленими при рентгенографії інфільтративними змінами в легенях показало, що загальна точ-

www.atmosphere-ph.ru

Рис. 6. Стан після екстирпації шлунка, лівошлуночкова недостатність, набряк легень. На рентгенограмі у прямій проекції (а) є двостороннє зниження прозорості легеневих полів, розширення серединної тіні. На аксіальних зрізах в середостінні вікні (б) і в легеневому вікні (в, г) у правій плевральній порожнині визначається велика кількість вільної рідини, компресійний ателектаз нижньої частки правої легені (б, в). У легенях дифузні зміни обумовлені альвеолярним набряком (г).

ність рентгенологічного дослідження становила 52%, але зменшувалася до 42% при розвитку ОРДС (діагноз пневмонії був підтверджений дослідженням бронхіального секрету та бронхоальвеолярного лаважу). Цікаво, що використання клінічної інформації для оцінки змін при рентгенографії призводило до додаткового зниження інформативності рентгенологічного дослідження за рахунок почастішання хибнопозитивних та хибнонегативних висновків.

Ця ж група авторів досліджувала можливості КТ у діагностиці пневмонії у 31 хворого на ОРДС. З 16 пацієнтів, у яких при КТ не виявлялася пневмонічна інфільтрація, у 13 легенева інфекція була виключена і за даними бронхоскопії з дослідженням бронхіального секрету. Дослідження показало, що застосування КТ має невелике значення для виявлення пневмонії на фоні ОРДС, проте надзвичайно важливе для виключення цього патологічного стану.

Диференційна діагностика

Важливим завданням рентгенологічного дослідження є максимально точна оцінка виявлених змін у грудній порожнині. Принципи диференціальної діагностики ДП з іншими патологічними процесами у легенях не відрізняються від таких при позалікарняних пневмоніях та докладно викладені у відповідних посібниках. Необхідно лише враховувати, що основним інструментом диференціальної діагностики, як правило, виявляється звичайна рентгенограма у прямій задній проекції, виконана у ВІТ. Інші методичні прийоми, що використовуються для оцінки позалікарняних

пневмоній (рентгеноскопія, поліпозиційне дослідження, томографія) тут непридатні. У зв'язку з цим істотно зростає значення доступності та раціонального використання КТ для обстеження реанімаційних хворих із передбачуваною госпітальною інфекцією (рис. 6). Ця можливість має бути передбачена у кожній багатопрофільній лікарні вже на етапі проектування кабінету КТ та ВІТ.

Не менш важливим є оцінка етіологічного фактора ДП. Огляд сучасної літератури показує, що при ретельному мікробіологічному дослідженні мокротиння виявлення збудника пневмонії можливе не більше ніж у 30-70% хворих. У хворих, які перебувають у ВІТ і тим більше одержують ШВЛ, частота ідентифікації збудників може бути вищою через частіше використання інвазивних процедур для отримання матеріалу, проте і тут результат не завжди гарантований. Дані рентгенологічного дослідження можуть надати певну допомогу, проте ці можливості не слід переоцінювати. Рентгенологічне дослідження не дозволяє встановити етіологію запального процесу, за винятком уражень легенів на фоні імунодефіциту, зумовлених пневмоцист-ною інфекцією, інвазивним аспергільозом, туберкульозом (при типовій картині). В інших ситуаціях дані рентгенографії та КТ сприяють розмежуванню груп збудників, наприклад, бактерій та вірусів. Незважаючи на можливість значної подібності між бактеріальними та вірусними пневмоніями, у більшості хворих на бактеріальні пневмонії рентгенологічна картина характеризується появою локальної альвеолярної інфільтрації у вигляді великих ділянок (часткових, сегментарних, субсегментарних) або перибронхіолярних (центрилобулярних) очагів. Для вірусної інфекції характерні дифузні, часто двосторонні поразки як поєднання дрібних вогнищ, ретикулярних змін, і ділянок інфільтрації на кшталт “матового скла” . Важливо підкреслити, що етіологічна діагностика всередині кожної з цих груп практично неможлива. Наприклад, розмежування рентгенівської картини бактеріальної пневмонії, зумовленої типовими грампозитивними мікроорганізмами, і "атипової" бактеріальної пневмонії, спричиненої мікоплазмами або хламідіями, зазвичай неможливе. Це переконливо показано у пацієнтів із позалікарняною пневмонією та цілком справедливо для хворих на ГП.

Прогностичне значення рентгенологічного дослідження за ДП оцінюється суперечливо. Відомо, що звичайні рентгенівські ознаки, такі як інтенсивність тіні ущільнення, структура та тип інфільтрації, мало впливають на результат захворювання. Єдиним винятком із цього правила може бути залучення до патологічного процесу кількох часток легень, що суттєво погіршує прогноз ДП. >

Зі списком літератури ви можете ознайомитися на нашому сайті www.atmosphere-ph.ru

Пневмонії – це група інфекційних захворювань, основним морфологічним субстратом яких є запальний ексудат у респіраторних відділах легень. При рентгенологічному дослідженні пневмонії виявляються як великих безформних затемнень з безліччю їх варіантів. Тенеобразующим субстратом пневмоній є запальна інфільтрація, яка є переповненням альвеол або проміжної тканини легень рідким запальним ексудатом. Основний рентгенологічний критерій наявності пневмонії – виявлення запальної інфільтрації.

Гостра пневмонія n n У практичній медицині для формулювання діагнозу гострі пневмонії поділяють за клінікоморфологічними ознаками: -паренхіматозна; -бронхопневмонія; -інтерстиційна. за течією: - гостру - затяжну.

Паренхіматозна пневмонія n Пайова (лобарна, паренхіматозна, плевропневмонія, альвеолярна, фібринозна, крупозна) П. частіше спостерігається при найбільш тяжко і бурхливо розвиваються формах пневмококової та клебсієлозної П. Крупозна П. процес прилеглої плеври (плевропневмонія); запалення може захоплювати частку легені чи кілька його сегментів.

n На ранніх стадіях розвитку альвеолярної, паренхіматозної пневмонії макроскопічно легенева тканина в осередках бактеріальної П. набрякла, червоного кольору, пізніше стає більш сухою, сірою та щільною. За наявності в ексудаті еритроцитів вогнища мають сіро-червоний чи червоний колір. У разі домішки фібрину поверхня розрізу дрібнозерниста. На пізніх стадіях хвороби легені звичайного кольору, в'ялі.

n У початкових стадіях крупозної П. рентгенологічно виявляють локальне посилення легеневого малюнка та незначне зниження прозорості легень за рахунок підвищеного кровонаповнення ураженої частки або сегмента.

n У стадії ексудативного запалення виникає інтенсивне затінення відповідної ділянки легені, особливо виражене по периферії: у напрямку до кореня легені інтенсивність затінення поступово зменшується. Об'єм ураженої ділянки легені (частки, сегмента) не зменшено (як при ателектазі), а в деяких випадках навіть дещо збільшено; на тлі затінення на рентгенограмі в прямій проекції видно радіально розташовані світлі смужки - сегментарні та субсегментарні бронхи, що зберігають легкість. Межі ураженої ділянки легені особливо чітко визначаються в тих випадках, коли вони відповідають міжчастковим щілинам

n Рентгенограма органів грудної клітки у прямій проекції при крупозній правосторонній верхньочастковій пневмонії: в області верхньої частки правої легені визначається затінення, обмежене міжчастковою плеврою, обсяг частки не зменшений, просвіт бронхів у ній прозорий.

n У стадії дозволу крупозної П. затінення фрагментується, інтенсивність його прогресивно знижується до повного зникнення. На місці колишнього затінення протягом 3-4 тижнів залишається посилений легеневий малюнок, тінь кореня легені на стороні ураження протягом цього терміну також залишається розширеною та неструктурною. Нерідко спостерігається потовщення міждольової та пристінкової плеври, обмеження рухливості діафрагми, неповне розкриття реберно-діафрагмальних синусів. При сприятливому перебігу процесу рентгенологічна картина нормалізується через 1-2 місяці. Якщо крупозна П. ускладнюється абсцедуванням, на фоні затінення легеневої тканини, що зберігається, з'являється одне або кілька просвітлень з горизонтальною нижньою межею.

Абсцес легкого n Структура абсцесу неоднакова у різних стадіях і залежить головним чином наявності вмісту в порожнині. До прориву в бронх, тобто в перші дні спостереження, тінь абсцесу може бути досить однорідною, проте надалі при прориві абсцесу більша чи менша кількість повітря проникає у його порожнину. Повітря або розташовується у вигляді серпа за наявності щільного вмісту порожнини абсцесу, або обумовлює характерну картину горизонтального рівня рідини в порожнині. Оптимальним методом вивчення структури абсцесів є томографія, найкраще в ортопозиції.

n Абсцес правої легені n Томограма у прямій проекції, виконана у вертикальному положенні хворого. Абсцес правої легені: розмиті зовнішні контури, порожнина розпаду, чіткіші внутрішні контури, рівень рідини, зміна легеневої тканини навколо.

n Деструктивні П. , збудниками яких можуть бути, зокрема, стафілокок, стрептокок, характеризуються своєрідною рентгенологічною картиною. Вже в перші дні захворювання на тлі масивного затінення легеневої тканини з'являються просвітлення, що свідчать про її розплавлення. Нижня межа цих просвітлень часто має горизонтальний напрямок. Якщо рідина, що знаходиться в порожнинах, що добре утворилися, добре дренується, вони очищаються і можуть прийняти округлу форму. У важких випадках порожнини зливаються між собою через продовжується розплавлення легеневої тканини, при цьому утворюються великі, іноді гігантські, просвітлення. Результатом деструктивних П. нерідко буває грубий пневмосклероз (цироз) легені, інколи ж хронічна пневмонія.

n На рентгенограмі органів грудної клітки в прямій проекції при лівосторонній верхньодольової стафілококової пневмонії: на фоні масивного затінення в області верхньої частки лівої легені видно численні округлі просвітлення - порожнини.

n Критерієм відмінності між затяжною та хронічною П. є не так термін, що пройшов з моменту захворювання, як результати динамічного спостереження за хворими. Відсутність, незважаючи на тривале та інтенсивне лікування, позитивної клінікорентгенологічної динаміки, поява ознак пневмосклерозу та локального деформуючого бронхіту з повторними загостреннями запального процесу в тому самому ділянці легень дозволяє діагностувати хронічну пневмонію.

n У сучасній медичній практиці тотальні П. , що захоплюють все легеня, зустрічаються рідко, частіше спостерігаються обмежені процеси, що розташовуються вздовж міжчасткових щілин і займають крайові відділи часток. Подібні обмежені інфільтрати (перісцисурити) рентгенологічно виявляються подовженими затіненнями з чіткими прямолінійними контурами на кордоні з межчастинною щілиною; протилежний контур нечіткий, тут інтенсивність затінення поступово зменшується до зникнення.

n Перисцисурити більш чітко видно у бічних проекціях, тому що при цьому краще визначаються міжчасткові щілини. На відміну від сегментарної П. перісцисурит часто не обмежений одним сегментом, а супроводжує міжчасткову щілину на всьому її протязі. Найбільші за протяжністю перистисурити краще видно на томограмах. Оскільки запальні ділянки при перісцисуритах розташовуються в товщі легені і часто не поширюються до її поверхні, перкуторні та аускультативні дані мізерні або зовсім відсутні. У таких випадках достовірний діагноз без рентгенологічного дослідження утруднений.

n Рентгенограма органів грудної клітки в правій бічній проекції при перисцисуриті в області основи верхньої частки правої легені: затінення розташовується вздовж косої міжчасткової щілини на всьому її протязі.

Розпад і розплавлення легеневої тканини при фридлендеровской пневмонії Цей різновид пневмонії часто є пайовий процес, але в ряді випадків, особливо в ранніх стадіях розвитку, рентгенологічно проявляється у вигляді затемнень без анатомічних кордонів. Фрідлендеровська пневмонія становить не більше 0,5 - 1% випадків гострих пневмоній, що викликається грамнегативною паличкою Klebsiella pneumoniae, що вражає частіше за чоловіків у віці 40 років і старше. n У рентгенологічній картині розрізняють кілька стадій розвитку. Спочатку виявляються осередкові тіні, що відрізняються від таких при пневмококовій бронхопневмонії розташуванням на периферії легеневого поля. Потім осередки зливаються між собою, утворюючи інфільтрати без анатомічних меж. Подальший розвиток процесу супроводжується виникненням псевдодольових, а потім і пайових затемнень. Інтенсивність цих затемнень висока, вони однорідні. Розміри ураженої частки легені збільшуються, межі її стають опуклими, серединна тінь зміщується у протилежний бік. Нарешті, в останній стадії з'являються множинні абсцеси; смертність сягає 70%.

Бронхопневмонія n Осередкова П. зазвичай розвивається слідом за ураженням бронхів (бронхопневмонія) у тих випадках, коли збудник не здатний викликати інтенсивне серозне запалення в великих ділянках легеневої тканини внаслідок малої вірулентності або швидкої та інтенсивної захисної клітинної реакції макроорганізму. Вогнищевий характер має більшість бактеріальних П. (в т. ч. хламідійні, мікоплазмові), протозойні П., а також грибкові ураження легень (пневмомікози). Об'єм ураження при осередковій П. може варіювати від частини сегмента до цілої частки або кількох часток легені.

n При осередковому П. вогнища запалення в уражених сегментах знаходяться в різній стадії розвитку (приплив, кр. або сер. опікування, дозвіл), цим можна пояснити поступовий (у ряді випадків) розвиток хвороби, хвилеподібний її перебіг зі зміною періодів поліпшення та погіршення стану. хворого, мінливість лихоманки, варіабельність фізикальних змін та їх мозаїчність, обумовлену наявністю поруч із ураженими ділянками легенів нормально функціонуючої або емфізематозної тканини. При розташуванні інфекційних вогнищ на глибині понад 4 см від поверхні легені і при центральному їхньому розташуванні можуть не визначатися притуплення перкуторного звуку та посилення голосового тремтіння. Найбільш постійними симптомами осередкових П. є жорстке дихання, вологі хрипи (як правило, дрібнопухирчасті, звучні). Більш постійні для осередкових П. симптоми ураження бронхіального дерева: сухі та вологі (середньо-і великопухирчасті) хрипи. Плевра який завжди втягується у процес.

Рентгенограма органів грудної клітини у прямій проекції при осередковій пневмонії: в обох легенях видно нечітко окреслені затінення діаметром 1 – 2 см.

При вогнищевій П. рентгенологічно виявляють безліч невеликих ділянок затінювання, частіше в обох легенях, розміри вогнищ зазвичай не перевищують 1-2 см, що відповідає розмірам легеневих часточок. Нерідко вогнища зливаються між собою, що призводить до значного їх збільшення та підвищення інтенсивності тіней (зливна П.). При цьому затінення іноді може займати весь сегмент або частку, нагадуючи пневмонію крупозну. Від справжніх пайових процесів їх відрізняє не зовсім однорідна структура, оскільки часто на жорстких знімках і особливо на томограмах можна визначити, що затемнення складається з декількох фокусів, що зливаються між собою. Крім того, у більшості випадків по краях частки можна виявити більш менш прозорі ділянки.

n Гостра пневмонія n Оглядові рентгенограми легень, виконані з інтервалом 2 тиж. , при гострій двосторонній бронхопневмонії Швидка регресія процесу. Одужання.

n n При міліарній П. розміри вогнищ не перевищують 1-2 мм, що імітує туберкульозну, пухлинну та інші міліарні дисемінації. Істотно допомагає у диференціальній діагностиці у разі динаміка процесу. На відміну від більшості міліарних дисемінацій, що характеризуються досить стабільною рентгенологічною картиною, зміни при міліарній П., як правило, зазнають швидкого зворотного розвитку: через 2 тижні вогнища зазвичай розсмоктуються. Реакція коренів легень та плеври при осередковій П. у більшості випадків менше виражена, ніж при крупозній пневмонії. Великофокусні зливні пневмонії нагадують метастази злоякісних пухлин. Відмінність у швидкому зворотному розвитку.

n Зливна бронхопневмонія n Оглядова рентгенограма: затемнення проектується на тінь кореня і прикореневу зону - так звана центральна пневмонія правої легені.

n У більшості випадків на рентгенограмах у прямій проекції подібна картина є результатом проекційного накладання інфільтрату на корінь та прикореневу ділянку. При повороті хворого в бічне положення з'ясовується, що насправді інфільтрат розташовується у передньому або задньому відділі легені (III, IV або VI сегмент), нерідко у вигляді перісцисуриту. Особливо це чітко видно на комп'ютерних томограмах.

Інтерстиціальні пневмонії Так звана інтерстиціальна П. характеризується вираженими структурними змінами в проміжній тканині легені. Справжнє запалення з наявністю значної кількості збудників та лейкоцитарною реакцією у уражених ділянках зустрічається рідко. Значно частіше у них спостерігається накопичення лімфоцитів, гістіоцитів та плазмоцитів як прояв місцевої імунної реакції з наступним помірним фіброзом. Це нерідко поєднується з осередковим дистелектазом (дільницею неповного спаду легеневої тканини). Такі зміни спостерігаються при тривалому перебігу респіраторної інфекції.

n n Фрагмент рентгенограми органів грудної клітки у прямій проекції при інтерстиціальній пневмонії: у нижньому поясі правого легеневого поля легеневий малюнок посилено і деформовано, радіальна його спрямованість не простежується. при інтерстиціальній пневмонії в основному виявляються множинні тяжкі тіні, що розташовуються як радіально, так і у вигляді тонкостінних кілець, що оточують часточки та ацинуси.

n Пневмонія, при якій уражається переважно інтерстиціальна тканина легені, проявляється посиленням та деформацією легеневого малюнка, переважно у нижніх та середніх поясах легеневих полів. Малюнок втрачає радіальну спрямованість і набуває пористого характеру за рахунок інфільтрації проміжної тканини, розташованої навколо легеневих ацинусів і часточок. При подальшому розвитку П. до інтерстиціальних змін часто приєднуються вогнищеві зміни і процес набуває змішаного інтерстиціально-паренхіматозного характеру.

n Рентгенограма органів грудної клітки в прямій проекції при інтерстиціально-осередковій пневмонії: на фоні посиленого та деформованого легеневого малюнка в обох легеневих полях, переважно у правому, видно осередкові тіні різних розмірів.

n На пропозицію О. В. Коровіної (1978), гострі П. , що розвинулися на тлі хронічних хвороб органів дихання або як ускладнення інфекційних хвороб, хвороб серцево-судинної системи, хронічних хвороб інших органів і систем, операцій і травм грудної клітки, вважають вторинними на відміну від первинних гострих П., що виникають за відсутності патології органів дихання та інших хвороб, що сприяють розвитку пневмоній.

n Застійні П. частіше локалізуються в нижніх частках легень, переважно у правій легені, нерідко розвиваються на тлі гідротораксу. Перебіг їх млявий, затяжний, без виражених ознак інтоксикації та високої лихоманки. Фізикальні ознаки на тлі застійних змін у легенях виявити складно, і вирішальним діагностичним методом є рентгенологічний.

Аспіраційна пневмонія n Аспіраційний пневмоніт, що виникає у зв'язку з вдиханням або попаданням у дихальні шляхи сторонніх тіл або речовин, розвивається зазвичай у тяжкохворих, які перебувають у несвідомому стані, після наркозу, а також при алкогольному сп'яніння. Приєднання інфекції закономірно ускладнює його, і на пізніх етапах можна говорити про аспіраційну пневмонію. Клініка та перебіг аспіраційного пневмоніту та пневмонії значною мірою залежать від аспірованої речовини. Найбільш характерними симптомами є біль у грудній клітці, задишка, кашель, виділення гнійного та кров'янистого мокротиння. Іноді спостерігаються напади ядухи та кашлю, що нагадують напади бронхіальної астми, з одночасним відділенням слизистогнійного мокротиння. Температура тіла збільшується до 39 -40°С. При об'єктивному дослідженні легень визначаються притуплення перкуторного звуку і нерідко бронхіальне дихання, звучні різнохарактерні вологі хрипи в одному або обох легенях. Осередок запалення, як і саме стороннє тіло, частіше локалізується в нижніх відділах правої легені.

n Рентгенологічна картина АП нижньої частки правої легені у чоловіка 18 років, що виникла після аспірації під час алкогольного сп'яніння

n Своєрідне протягом мають бензинові П. Першим симптомом аспірації бензину та інших вуглеводнів є різкий болісний кашель до блювоти, що триває 20-30 хв. Специфічна дія вуглеводнів проявляється головним болем, порушенням сну, жахливими сновидіннями, артеріальною гіпотензією. Від моменту аспірації вуглеводню до розвитку П. проходить 2-8 годин, рідше цей період подовжується до 2 діб. Починається П., як правило, з різкого болю в грудях (частіше праворуч), що значно обмежує дихання, кашель та рухи. Посилюються ознаки інтоксикації (головний біль, запаморочення, слабкість), можуть виникнути озноб, гарячка (до 38-39 °). Дихання стає поверхневим, частим (до 40 і більше 1 хв), грудна клітка за ураженої легені відстає при диханні. Виникає ціаноз. У першу добу хвороби аускультативні та перкуторні ознаки П. відсутні. На другу-третю добу посилюються ознаки дихальної недостатності (ціаноз, задишка), з'являються фізикальні зміни: скорочення перкуторного звуку, ослаблене або жорстке дихання, вологі хрипи та шум тертя плеври. Для бензинової П. характерна швидка позитивна динаміка. Вже до кінця 3-4-го дня хвороби покращується самопочуття, знижується або нормалізується температура тіла, зникають задишка та ціаноз. Клінічне одужання настає зазвичай на 8-12-й день. Можливі ускладнення: легенева кровотеча, абсцес легені, ексудативний плеврит.

n Бензинову П. рентгенологічно можна діагностувати через 1-2 години після появи болю в грудях. Затінення локалізується частіше праворуч у нижньомедіальному відділі легеневого поля, інтенсивне, однорідне, як при крупозній П. , але на відміну від неї є ознаки ателектазу уражених відділів легені (зменшення у розмірах, ущільнення, зміщення органів середостіння у бік ураження) та ознаки емфізи стороні. Рентгенологічні зміни можуть зберігатися до 20-30 днів.

nn Септична метастатична П. , що розвивається при переносі струмом крові гнійних емболів з різних гнійних вогнищ (наприклад. фурункул, карбункул, емпієма плеври, гнійний сальпінгіофорит, пієлонефрит), характеризується двостороннім ураженням, множинними інфільтрсами. швидкої динамікою і виникненням тонкостінних слухняних порожнин, що тривало зберігаються Рентгенограма органів грудної клітини в прямій проекції при септичній пневмонії: в обох легеневих полях видно численні округлі просвітлення - тонкостінні порожнини, в деяких порожнинах визначається рідина - затінення з горизонтальною верхньою межею.

n Інфаркт легені розвивається внаслідок тромбоемболії гілок легеневої артерії, що нерідко виникає у хворих на тромбофлебіт нижніх кінцівок. При інфаркті легені раптово з'являється задишка, можливі біль у грудях, кровохаркання. Ознаки інтоксикації відсутні, температура тіла підвищується пізніше. Рентгенологічно в зоні інфаркту легені можуть визначатися збіднення легеневого малюнка, затінення (у типових випадках трикутної форми з вершиною, зверненою до кореня легені). На ЕКГ виявляють ознаки навантаження правих відділів серця, ці ознаки можуть мати вирішальне діагностичне значення при тромбоемболії (тромбозі) дрібних гілок легеневої артерії, коли відсутні такі симптоми, як біль у грудях, кровохаркання, трикутне затінення легеневої тканини на рентгенограмі.

n П. нерідко виникають у післяопераційному періоді (післяопераційні П.). Найчастіше вони розвиваються після операцій на грудній клітці, хребті, черевній порожнині. Етіологічним фактором у більшості випадків є ендогенна мікрофлора, що проникає у легені з верхніх дихальних шляхів або, рідше, гематогенно. Можливе екзогенне інфікування (наприклад, при контакті з інфекційними хворими). Спричиняють фактори для розвитку післяопераційних П. є наркоз, біль, депресія, крововтрата, голодування, утворення продуктів розпаду білків при пошкодженні тканин. Велике значення мають також різної виразності зміни в легенях, які можуть виникати при будь-якому оперативному втручанні в результаті рефлекторних реакцій: осередок гіперемії, некрози, ателектази, порушення мукоциліарного кліренсу у зв'язку з пригніченням секреторної функції слизової оболонки бронхів, звуженням їх просвіту з набряку, зниженням кашльового рефлексу, розлад кровообігу в легенях з розвитком застою.

n В останні роки особливо виділяють внутрішньолікарняні, або нозокоміальні П. Як правило, вони викликаються резистентною до багатьох антибіотиків умовнопатогенною мікрофлорою, і розвиваються у осіб з порушенням імунітету, мають атипову, мляву або затяжну течію.

Для рентгенологічної картини численних вірусних пневмоній характерно насамперед посилення легеневого малюнка внаслідок набряку та запалення перибронхіальної та периваскулярної тканини. При цьому малюнок зберігає радіальний напрямок - від коріння легень до периферії. Подібну картину можна спостерігати при підвищеному кровонаповненні легень. Розрізнити ці процеси можна з допомогою проби Вальсальви.

При напруженні після глибокого вдиху із закритою голосовою щілиною надлишкова кров із легеневих судин «вичавлюється» і легеневий малюнок нормалізується. Якщо причиною посилення малюнка є інфільтрація інтерстиціальної тканини, як із вірусних пневмоніях, то легеневий малюнок залишається надлишковим і висоті проби Вальсальви.

Слідом за інфільтрацією перибронхіальної та периваскулярної тканини виникають набряк та запалення інтерстиціальної тканини, навколишньої часточки та ацинуси, що призводить до деформації легеневого малюнка, що набуває пористого характеру. Через 2-4 дні до картини інтерстиціальної пневмонії часто приєднується інфільтрація легеневої паренхіми. Поряд з вогнищевими змінами іноді можуть спостерігатися і більші затемнення, зазвичай за формою і поширенням не відповідають часткам і сегментам легень.

Ці затемнення без анатомічних меж характеризуються периферичним розташуванням, найчастіше середніх і нижніх поясах, причому відрізняються від подібних затемнень малою інтенсивністю, особливо у початкових стадіях розвитку.

У міру посилення інфільтрації та збільшення затемнень їх інтенсивність зростає та наближається до звичайної. За даними Н. Schinz та ін. (1973), виникнення затемнень при вірусних пневмоніях відповідає ІІІ стадії захворювання: І стадія – трахеобронхітична, ІІ – перибронхітична, ІІІ – пневмонічна.

На тлі посиленого та деформованого легеневого малюнка видно множинні інфільтрати
в обох легенях, що не мають чітких анатомічних меж.

Перебіг вірусних пневмоній здебільшого досить тривалий - 3 - 6 тижнів, іноді більше. Спочатку розсмоктуються пневмонічні фокуси; легеневий малюнок нормалізується пізніше. Розпад пневмонічних фокусів при вірусних пневмоніях зустрічається рідко, зазвичай, при нашаруванні бактеріальної флори. За сприятливого перебігу процесу після ліквідації всіх проявів вірусної пневмонії рентгенологічна картина може повністю нормалізуватися. Однак у ряді випадків відзначається перехід у хронічну пневмонію.

«Диференційна рентгенодіагностика
захворювань органів дихання та середостіння»,
Л.С.Розенштраух, М.Г.Віннер