Три сестри в малому театрі актори. Державний академічний малий театр

Вартість квитків:
Балкон 1000-1500 рублів
Бельетаж 1000-2200 рублів
Амфітеатр 1200-3000 рублів
Бенуар 2500-3000 рублів
Партер 3000-4500 рублів

Режисер-постановник - народний артист СРСР Юрій Соломін
Художник-постановник - заслужений працівник культури Росії Олександр Глазунов
Музичне оформлення - народний артист Росії Григорій Гобернік
Режисер - Василь Федоров
Художник по світлу - заслужений діяч мистецтв Росії Дамір Ісмагілов
Помічники режисера - заслужені працівники культури Росії Володимир Єгоров і Гана Маркіна
Суфлер - засуженний працівник культури Росії Лариса Меркулова, заслужена артистка Росії Лариса Андрєєва

Дійові особи та виконавці:
Прозоров Андрій Сергійович - Заслужений артист Росії Олександр Білий
Наталія Іванівна, його наречена, потім дружина - Заслужена артистка Росії Інна Іванова, Ірина Жерякова
Ольга, його сестра - Народна артистка Росії Олена Охлупін
Маша, його сестра - Лауреат Премії Уряду Росії, Народна артистка Росії Ольга Пашкова
Ірина, його сестра - Варвара Андрєєва, Ольга Плешкова
Кулигін Федір Ілліч, учитель гімназії, чоловік Маші - Народний артист Росії Валерій Бабятинський Валерій Костянтинович
Вершинін Олександр Гнатович, підполковник, батарейний командир - Лауреат премії Уряду Росії, Народний артист Росії Олександр Єрмаков
Тузенбах Микола Львович, барон, поручик - Лауреат Державної премії Росії, Заслужений артист Росії Гліб Підгородинський
Солоний Василь Васильович, штабс-капітан - Заслужений артист Росії Віктор Низовий, Олексій Тадея
Чебутикін Іван Романович, військовий лікар - Народний артист Росії Володимир Носик, Заслужений артист Росії Віктор Бунаков
Федотік Олексій Петрович, підпоручик - Степан Коршунов, Дмитро Марін
Роде Володимир Карпович, підпоручик - Олексій Тадея, Дмитро Марін, Максим Хрустальов
Ферапонт, сторож з земської управи, старий - Народний артист Росії Олексій Кудинович
Анфіса, нянька, стара 80 років - Наталя Швець
Покоївка в будинку Прозорова - Дарина Підгірна, Анна Жарова
Денщик - Андрій Манке

П'єса Антона Павловича Чехова «» - не тільки шедевр російської (і світової) літератури, а й твір, давно займає перші місця в репертуарі провідних театрів світу. З моменту створення п'єси пройшло більше ста років, але ні на один рік не сходить вона зі сцени театру, не втрачає своєї актуальності і любові глядачів. Вона була поставлена \u200b\u200bпонад тисячу раз, її перевели на безліч східних і європейських мов, неодноразово інсценували і екранізували. Постановка Малого театру є однією з найцікавіших. Далеко не перший сезон йде спектакль «Три сестри» в Малому театрі. Його режисер - Юрій Соломін, а в головних ролях задіяні блискучі і талановиті актори. Не тільки столичні глядачі в захваті від Соломінськая інтерпретації «Трьох сестер». Малий театр завжди демонструє цей спектакль на гастролях, і зарубіжна публіка (та театральні критики) незмінно беруть його з величезною теплотою.

Існує думка, що характери сестер Прозорова - Ольги, Ірини і Маші - запозичив від відомих прогресивних приміських дам тієї епохи, Маргарити, Евеліни і Оттіліі Циммерман. Сестри Циммерман внесли чималий внесок у розвиток Пермі, вплинули на становлення освіти і культури міста. Для Чехова протягом багатьох років питання освітніх і культурних установ були справою честі, і тому письменник не міг пройти повз заслуг цих прекрасних жінок. Думки, які письменник вклав в уста сестер Прозорова - висловлювання про благоустрій Росії в цілому і рідного провінційного міста зокрема - це висловлювання їх прототипів, сестер Циммерман. Однак, створюючи характери цих чудових жіночих персонажів, письменник не міг обмежитися лише соціально-культурними поглядами. Молоді і незаміжні сестри страждають не тільки від задушливої \u200b\u200bі затхлій атмосфери провінції, не тільки від відсутності можливостей для самореалізації, а й від нещасливою любові. Актриси Малого театру, які виконують ролі сестер Прозорова, чудово справляються з цим завданням, в їх втіленні і Ольга, і Маша, і Ірина - живі, справжні дівчата зі своїми думками, почуттями, долею.

Вистава Соломіна «Три сестри» в Малому театрі - грунтовний і неквапливий. Перед глядачами наочно постає давно пішла епоха з прикметами часу, з іншими уявленнями про життя і про відносини. Старовинний годинник неспішно цокає в затишній вітальні, лампа м'яко висвітлює кімнату ... У вітальні сестер збирається вишукане товариство, але проза провінційного життя переслідує дівчат, вони всією душею ненавидять її, але живуть так, розуміючи, що іншого не буде. Безвихідь свого становища гостро відчувають і Ольга, і Маша, і Ірина, з відчаєм і болем. У дівчат є мрії, є плани і надії, але збутися їм не судилося. Дні змінюються тижнями, тижні - місяцями, їх душі понівечені, змучені глухому тугою. Бути може, саме тому невдачі в особистому житті кожна з сестер приймає з гідністю, і знамениті слова - «В Москву! В Москву!" - вимовляють вони, немов чарівне заклинання, яке може стати єдиним порятунком ...

Джерело: СТІ

Що найсвіжіші і найбільш обговорювані «Три сестри» на хвилі суперечок про призначення режисера Сергія Женовача художнім керівником МХТ ім. А. П. Чехова. Справжній шедевр. Абсолютно чеховський спектакль без пишномовних інтонацій, смертної туги і радикального осучаснення.

Навіщо йти За відмінними жартами (ні в жодному іншому театрі Чехов не звучить так весело), \u200b\u200bбездоганними акторськими роботами молодих артистів і настроєм світлого смутку. Все пронизливо від першої хвилини до останньої. І при цьому дуже і дуже легко.

Найбільш «молодіжні»

Джерело: meyerhold.ru

Що Дуже сміливий і дуже «молодіжний» спектакль від режисера Віктора Рижакова (першовідкривача Івана Вирипаєва і любителя нової драми). Багато паралелей з нашим «сьогодні», поп-культурою і навіть коміксами.

Навіщо йти За несподіваними враженнями і вау-ефектом. Перед глядачем постає цілком сучасна п'єса, в якій є і секс, і чорний гумор, і важливі смисли. А ще стиль. Сцена оперізує зал для глядачів. Сестри в кедах мчать за невидимим поїздом. За ними - натовп чоловіків у військових шинелях. Красиво і страшно до мурашок.

найрадикальніші

Джерело: МХТ.

Що Найбільш радикальна версія від режисера Костянтина Богомолова. Зіркові актори (Дарина Мороз, Олександра Дитина, Софія Ернст, Олександр Семчев та ін.) Сидять на красивих диванах в красивих нарядах і вимовляють знайомий текст тихо, бездушно, без інтонації, скоромовкою. Будинок Прозорова «побудований» з неонових балок і «прикрашений» відеоекранами, що транслює великі плани артистів.

Драма в 4-х діях
Вистава йде з одним антрактом

Тривалість вистави 3 години 20 хвилин.

склад:

Режисер-постановник - народний артист СРСРЮрій Соломін
Художник-постановник - заслужений працівник культури РосіїОлександр Глазунов
Музичне оформлення - народний артист РосіїГригорій Гобернік
режисер - Василь Федоров
Художник по світлу - заслужений діяч мистецтв РосіїДамір Ісмагілов
Помічники режисера - заслужені працівники культури РосіїВолодимир Єгоров і Гана Маркіна
Суфлер - засуженний працівник культури РосіїЛариса Меркулова, Заслужена артистка РосіїЛариса Андрєєва

У ролях:

Прозоров Андрій Сергеевічнародний артист Росії - А.В. Клюквин, А.Ю.БЕЛИЙ

Наталія Іванівна, його наречена, потім дружина - заслужена артистка Росії І.В. ІВАНОВА, І.А.ЖЕРЯКОВА

Ольга - народна артистка Росії А.І. Охлупін

Маша - народна артистка Росії, Лауреат Державної премії Росії О.Л. Пашкова

Ірина - В.В. АНДРЄЄВА

Кулигін Федір Ілліч, учитель гімназії, чоловік Маші - народний артист Росії В.К. Бабятинський Валерій Костянтинович

Вершинін Олександр Гнатович, підполковник, батарейний командир - народний артист Росії А.Ю. ЄРМАКОВ

Тузенбах Микола Львович, барон, поручик - заслужений артист Росії, лауреат Державної премії Росії Г.В. Подгородінського

Солоний Василь Васильович, штабс-капітан - заслужений артист Росії В.А. НИЗОВИЙ, А.Е. Тадея

Чебутикін Іван Романович, військовий лікар - заслужений артист Росії Вл.Б. НОСИК, заслужений артист Росії В.В. Бунаков

Федотік Олексій Петрович, підпоручик - С.А. КОРШУНОВ, Д.А. МАРІН

Роде Володимир Карпович, підпоручик - А.Є. Тадея, Д.А. МАРІН

Ферапонт, сторож з земської управи, старий - народний артист Росії А.С.КУДІНОВІЧ

Анфіса, нянька, стара 80 років - Н.П.Швец

Покоївка в будинку Прозорова - Д.Н. ПОДГОРНА

Денщик - А.Т.МАНКЕ

Зміст вистави «Три сестри» Малого театру Москви

Свою п'єсу «Три сестри» А.П. Чехов написав в 1900 році, і ось вже більше століття однойменну виставу не сходить зі сцен, продовжуючи радувати глядачів історією трьох сестер, історією мрій і нездійснених надій.

Місце дії - провінційний глухе містечко, в якому живуть сестри Прозорови - Ольга, Маша і Ірина. Їх життя монотонна, одноманітна і нудна. І коли в містечку розташовується військовий гарнізон, то у сестер з'являється надія на зміни.

Середня сестра Маша закохує в офіцера Вершиніна, молодша Ірина - в барона Тузенбаха. Але щастя, якого так чекали сестри, виявилося примхливим: мрії Маші коли збудуться, а Ірина втратить улюбленого назавжди. А потім з міста піде полк, і життя піде, як і раніше, а фраза «В Москву, в Москву!» стане символом нездійснених бажань.

Як купити квитки на виставу «Три сестри» в Малий театр

Придбати квитки в Малий театр нескладно, якщо подумати про покупку заздалегідь. Справа в тому, що спектакль Малого театру «Три сестри» - аншлагову, незважаючи на те, що йде вже не перший рік.

І якщо Ви вирішили відправитися в Малий саме на цю постановку, то залишити заявку можете прямо зараз, заповнивши форму бронювання на нашому сайті.

Рецензія на виставу Малого театру «Три сестри»

Віра Максимова ( «Рідна газета»):

«Ті, хто хотів би знайти в новому спектаклі Малого театру« Три сестри »Чехова мхатовского, будуть розчаровані. У Малому - свій Чехов. Найяскравіше, простодушні, різноманітніше. Без особливої \u200b\u200bтурботи про дотримання чеховського тони (приглушеного), стилю (благородно-вишуканого), ритму (повільного). У Малому грають життя, не приховуючи, як боляче і жорстоко вона б'є. Трагедії і драми повторюються, бажання не здійснюються, але надія не вмирає. Кожен акт у великому, довгому виставі закінчується НЕ катастрофою, а відродженням надії ».

Наталя Казьміна ( «Театральне життя»):

«Здавалося б, традиції Малого театру і драматургія Чехова - два абсолютно різних погляди, дві абсолютно різні точки зору на світ навколо і всередині особистості, але сталося так, що в різні епохи свого існування театр відчував невигадану потреба саме в цьому автора, за допомогою якого він говорив про те, що болить, що не дає спокою і гармонії. І відбувалися чудові, хоча і абсолютно несподівані збіги «групи крові», що дозволяють розгледіти щось досі невідоме і в чеховської драматургії, і в долі Малого театру, і в нашому, глядацькому відчутті світу і себе самих ...

Вистава «Три сестри», поставлений Юрієм Соломіним (художник А. Глазунов, музика Г. Гоберніка), можна без перебільшення назвати одним з таких чарівних збігів, коли іншими, немов промитими очима бачиш давно знайомих артистів, душею відчуваєш пропущені перш відтінки чи не напам'ять знайомого тексту, будуєш для себе іншу систему понять ».

Прем'єра: 16.01.2004 р режисер: Юрій Соломін, художник: Олександр Глазунов,музичне оформлення: Григорій Гобернік актори: А. Клюквин, І. Іванова, І. Жерякова, А. Охлупін, О. Пашкова, В. Андрєєва, В. Бабятинський Валерій Костянтинович, А. Єрмаков, Г. Підгородинський, В. Низовий, А. Тадея, Е. Марцевич, В. носик, С. Коршунов, А. Тадея, Д. Марін, А. Кудинович, Л. Анікєєва, Д. Підгірна, А. Манке Фото і відомості про виставу з офіційного сайту театру:www.maly.ru

"Ті, хто хотів би знайти в новому спектаклі Малого театру« Три сестри »Чехова мхатовского, будуть розчаровані. У Малому - свій Чехов. Найяскравіше, простодушні, різноманітніше. Без особливої \u200b\u200bтурботи про дотримання чеховського тони (приглушеного), стилю (благородно-вишуканого ), ритму (повільного). Без тієї цілісності, яка була дивом і таємницею в старому МХАТі ". Віра Максимова, Рідна газета, 27.02.2004

"Юрій Соломін знаходить дуже точні, пунктирні позначки, які розшифровуються багатозначно і цікаво. Ось почалося святкове застілля: встала Маша (О. Пашкова) з чаркою і мовчки закликала всіх наслідувати їй - перший тост на згадку батька. Всі зрозуміли, крім Наталки (І . Іванова), і Чебутикін (Е. Марцевич) тихо прошепотів їй щось на вухо. Кілька секунд триває ця сцена, але як важлива, як символічна вона! Рік жалоби скінчився, ожили надії, мрії про щастя, але ось воно, це початок, - пам'ять про смерть ніколи не покине сестер, де б вони не були. і чи не єдина, Маша розуміє це тверезо і жорстоко ". Наталя Казьміна, Театральне життя, 28.06.2004

"Часом дивуєшся, як заново розкриваються давно знайомі смисли, як раптово чується пропущене, на що ніколи не звертав увагу раніше ...« Три сестри ». Ірина в білій сукні, Ольга в сірому, схожому на її вчительську форму, Маша - в чорному. Ми так давно звикли до цього поєднання, немов самі наряджали сестер Прозорова в ці одягу, не замислюючись, чому вони одягнені саме так ". Наталія Старосільська, Театральне життя, №3 2004

"Постановник вистави Юрій Соломія не самовиражається за рахунок п'єси, не нав'язує їй власних концепцій, а ставить так, як доктор Чехов прописав, - просто і ясно. І від такого наївного, на перший погляд, підходи втомлена, гра-переграв п'єса ніби звільняється від вантажу нашарувалися за століття тлумачень і виглядає свіжою і вмитою, як на першому побаченні. А чеховські слова «добре там, де нас немає», які звучать в театрі, що стоїть в самому центрі Москви, куди так прагнули нещасні сестри, надають постановці ноту сумної щирості " . Марина Шімадіна,Особистий час, 26.08.2004

"Чеховські інтелігенти виглядають сьогодні чистими інопланетянами. Ніякі зусилля по перевтілення не дозволяють акторам ототожнити з цими ледачими, істеричними, ірраціональними створіннями. І коли Чебутикін (Едуард Марцевич) заплітається мовою повідомляє партеру:« Може бути, я і не людина, а тільки роблю вигляд , що у мене руки і ноги », - партер схильний йому повірити. і тільки спритний, добрий, законослухняний, марнославний, затягнутий в блискучий мундир викладач гімназії Кулигін здається єдиним живим людиною серед цих дивних істот під назвою« інтелігенція »". Вікторія Никифорова, Відомості, 18.02.2004

"У Малому театрі його художній керівник Юрій Соломін представив публіці свою версію постановки знаменитих« Трьох сестер », які до цього дня на найстарішої московській сцені ніколи не йшли. І тут дозвольте на хвилиночку впасти в банальність. Все-таки саме хрестоматійний класичний твір нині ставиться не заради нього самого (якщо п'єса переступила віковий рубіж, то автоматично довела свою геніальність), але заради його сполучення з больовими точками сьогоднішньої дійсності. Юрій Соломін «Трьох сестер» від нашого часу підкреслено дистанціював. Як вічне від суєтного, даний від сурогатів ". Ірина Алпатова,Культура, 12-18.02.2004

"З вистави Малого виходиш в гарному настрої і з радістю в серці. Виявляється, можна ось так - без відкриттів і проривів, але і без невірно взятих нот. Без вульгарності і лажі. Ці« Три сестри »жодної хвилини не виглядають анахронізмом, хоча весь джентльменський набір вистави за Чеховим на кшталт на місці - детально опрацьовані інтер'єри, задник з березовим гаєм, відповідні епосі костюми. Тут сестри (Олена Охлупін, Ольга Пашкова, Варвара Андрєєва) будуть страждати, Наташа (Інна Іванова) перетвориться з боязкою мещаночка в істеричну домоправительку , Кулигін (Валерій Бабятинський Валерій Костянтинович) буде піднесено беззахисний у своїй любові до Маші, Солоний (Віктор Низовий) смішний в своїх романтичних претензії. Але кожному з них я вірю ". Марина Давидова, Известия, 03.02.2004